Лоты 1-20  | 1 /
Нарбут Г.
«Казак і німці», 1914
Папір, типографський відбиток
32 х 51 см
Підпис і дата знизу праворуч
500 – 800
Нарбут Георгій Іванович (1886-1920) – український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків. Один з засновників і ректор Української Академії Мистецтв. Народився на хуторі Нарбутівці біля Глухова, Сумської обл. Початкову художню освіту здобув самотужки. Проживав у Петербурзі (1906-1917). Деякий час вчився в І.Білібіна і М.Добужинського. Навчався в школі Холлоші у Мюнхені (1909). Після повернення до Петербургу став членом мистецького об'єднання «Світ мистецтва». Працював над ілюстраціями до казок Г.-X.Андерсена, байок І.Крилова, народних казок (1910-1912). Став професором графіки новоствореної Української Академії Мистецтв (1917), а згодом її ректором. Розробив проекти Державного Герба і Печатки Української держави.
|  | 2 /
Білібін І.
«Портрет ченця», 1933
Папір, олівець, акварель
31 х 25,5 см
Підпис і дата знизу праворуч
4 000 – 6 000
Білібін Іван Якович (1876-1942) – російський художник, книжковий ілюстратор і театральний оформлювач, учасник об'єднання «Світ мистецтва». Народився в с.Тарховка, поблизу Петербурга. Закінчив юридичний факультет Петербурзького університету. Навчався в майстерні художника А.Ашбе в Мюнхені, потім під керівництвом І.Рєпіна в школі-майстерні княгині М.Тенішевої і був вільним слухачем Петербурзької АМ (1898). Оселився в Парижі, де готував блискучі декорації до постановок російських опер (1925). Повернувся на батьківщину (1936). Оселився в Ленінграді, викладав у Всеросійській АМ. Твори зберігаються у ДТГ, ДРМ та багатьох інших музеях Росії та Європи.
|  | 3 /
Альбіновська-Мінкевич С.
«Натюрморт з трояндами і книгою», 1960
Полотно, олія
44,5 х 62 см
Підпис знизу праворуч
7 000 – 10 000
Альбіновська-Мінкевич Софія Юліанівна (1886-1972) – український та польський живописець, графік, майстер натюрморту. Навчалася у художніх студіях Відня (1901-1906), Парижа (1906-1909), Віденській Вищій школі прикладного та декоративного мистецтва (1909-1912). Учителі з фаху – Г.Гогенбергер, К.Мозер, Ф.Гумперт. Жила та працювала у Львові (з 1912). Приймала участь у чисельних республіканських та зарубіжних виставках (з 1908). Персональна виставка у Львові (1956). Твори зберігаються у Львівській картинній галереї, Івано-Франківському художньому музеї та приватних колекціях Європи.
|  | 4 /
Павіль І.
«Жіночий портрет», 1918
Полотно, олія
45,5 х 38 см
Підпис знизу ліворуч
5 000 – 7 000
Павіль Ілля Анатолійович (1873-1948) – український живописець, графік. Народився в м.Одеса. Переїхав до Парижа (1892). Вчився у А.Бугро і Е.Деталі. Писав імпресіоністичні пейзажі, жанрові сцени вуличного життя Монмартра, виконував малюнки пером. Виставлявся в салоні Суспільства французьких художників, Осінньому Салоні і Салоні Незалежних (1905-1906). Провів персональні виставки в галереях G.Petit і Bernheim (1906-1929), в галереї J.Charpentier (1933). Отримав срібні медалі Осіннього Салону (1930 і 1931). Був удостоєний ордена Почесного легіону. Представлений в Національному музеї сучасного мистецтва в Парижі.
|  | 5 /
Львов П.
«Осінній пейзаж з річкою»,1930-і
Полотно, олія
40 х 64,5 см
Підпис знизу праворуч
8 000 – 12 000
Львов Петро Іванович (1882-1944) – російський живописець і графік. Народився в м.Тобольськ, Тюменської обл. Навчався в МУЖСА у С.Коровіної, В.Бакшеєва, С.Іванова (1898-1904), потім в Петербурзькій АМ (до 1913) і в батальній майстерні Ф.Рубо у М.Самокиша. Почав експонувати свої твори (з 1909). Брав участь у виставках і був членом об'єднань «Союз молоді», «Світ мистецтва», «Московські живописці», «Чотири мистецтва», «Нове товариство художників», МТЛІ, ТПХВ. Викладав малюнок у ВХУТЕМАСі (1924-1929); Ленінградській АМ (1933-1935); МДХІ ім. В.Сурикова (1935-1941). Роботи художника зберігаються в багатьох музеях СРСР, зокрема у ДТГ та приватних колекціях світу.
|  | 6 /
Ткаченко М.
«Шлях до дому», кінець ХІХ ст.
Картон, олія
21 х 27 см
Підпис знизу ліворуч
10 000 – 14 000
Ткаченко Михайло Степанович (1860-1916) – український живописець. Народився в м.Харкові. Навчався в Петербурзькій АМ у П.Чистякова, В.Орловського та М.Клодта (1880 – 1888). За час навчання отримав всі існуючі академічні нагороди. Виїхав до Парижа, де залишився на постійне проживання (1888). Член Російського клубу художників. Персональні виставки відбулися в Парижі (1898, 1906, 1909). Учасник Всесвітньої виставки в Парижі (1900, Друга золота медаль), Міжнародної виставки в Льєжі (1905, Золота медаль) та багатьох інших. Обіймав посаду Головного художника Морського відомства Російської Імперії (з 1902). Був нагороджений орденом Почесного Легіону (1989), присвоїв царський орден Святого Станіслава 3-го ступеня (1909). Роботи зберігаються в НХМУ, ЛНМ, ДРМ, Харківському, Сумському ХМ та ін.
|  | 7 /
Труш І.
«Захід сонця», 1910-і
Картон, олія
23,5 х 34 см
Підпис знизу ліворуч
12 000 – 15 000
Труш Іван Іванович (1869-1941) – український живописець-імпресіоніст, майстер пейзажу і портретист, мистецький критик і організатор мистецького життя в Галичині. Народився у селі Висоцькому Бродівського повіту. Вчився у Краківській АМ (у Я.Матейка, Л.Вичулковського і Я.Станіславського) (1891-1897), у Відні (1894) і Мюнхені (1897 у А.Ашбе). Під час студій у Кракові приятелював з Василем Стефаником. З 1898 у Львові, де включився в українське мистецьке і громадське життя, зблизився з Іваном Франком і зв'язався з Науковим Товариством ім. Шевченка, для якого виконував різні мистецькі роботи (зокрема портрети). Мистецькі подорожі до Криму (1901-1904), Італії (1902, 1908), Єгипту і Палестини (1912). Труш ініціював і організував перші мистецькі професійні товариства в Галичині: Товариство для розвою руської штуки (1898) та його три виставки, Товариство прихильників української літератури і штуки (1905) і його першу «Виставку українських артистів», в якій взяли участь також київські митці. 1905 видавав (з С.Людкевичем) перший український мистецький журнал «Артистичний вісник». |  | 8 /
Буковецький Є.
«Біля вікна», 1 чверть ХХ ст.
Полотно, олія
94 х 71 см
Підпис знизу праворуч
15 000 – 20 000
Буковецький Євген Йосипович (1866-1948) – український живописець. Закінчив Одеське художнє училище у К.Костанді (1890). Відвідував Петербурзьку АМ. Академію Р.Жульєна в Парижі. Один із засновників ТПРХ, Товариства художників ім. К.Костанді (1922-1929), Одеського літературно-артистичного суспільства. |  | 9 /
Шишкін І.
«Тиша», 1867
Папір, офорт
22 х 29 см
Підпис і дата знизу праворуч
1 000 – 1 500
Шишкін Іван Іванович (1832-1898) – видатний російський пейзажист, прекрасний рисувальник, гравер. Вчився в МУЖСА у А.Мокрицького (1852-1856); в АМ у С.Воробйова (1856-1860). Отримав золоту медаль (1860). Пенсіонер АМ в Німеччині і Швейцарії (1862-1865). Академік (1865) та професор АМ (1873). Вів пейзажну майстерність у ВХУ при АМ (1894-1895). Член і засновник ТПХВ. Дійсний член АМ (з 1893).
|  | 10 /
Жук М.
«Квіти», 1940
Папір, акварель
18 х 15,5 см
Підпис і дата знизу ліворуч
2 000 – 3 000
Жук Михайло Іванович (1883-1964) – український живописець і графік. Навчався у Київській художній школі М.Мурашка у Х.Платонова і М.Пимоненка; в МУЖСА; Краківській АМ (1904). Викладав в Одеській художній школі (1925-1953), професор (з 1917). Працював у галузі станкового живопису, книжкової графіки. Разом з Г.Нарбутом та Ф.Кричевським стояв біля витоків вищої мистецької школи в Україні.
|
 | 11 /
Кишинівський С.
«Вулиця», 1920-і
Фанера, олія
25 х 19,5 см
Підпис знизу праворуч
4 000 – 5 000
Кишинівський Соломон Якович (1862-1942) – український художник. Народився в м.Одеса. Навчався з перервами у Одеській рисувальній школі (1879-1893), потім продовжив свою освіту в Європі, де навчався в АМ у Мюнхені, Парижі, Римі (1884-1888) і повернувся до Одеси. Окрім живопису Кишинівський займався викладацькою діяльністю, співпрацював з газетами та журналами, як художник і рецензент. Організував чотири весняні художні виставки (1896-1902) і свої власні персональні виставки (1906, 1907, 1908). Приймав участь у виставках ТПРХ. Твори художника рідко зустрічаються на антикварному ринку, зберігаються у музеях СРСР та Європи.
|  | 12 /
Рилло А.
«Натюрморт», 1958
Полотно, олія
60 х 44 см
Підпис і дата знизу праворуч
7 000 – 10 000
Рилло Антоніна Петрівна (1874-1966) – українська художниця, живописець. Народилась у м.Ромни, Полтавська губернія. Відвідувала вечірню рисувальну школу в Ростові-на-Дону (1898), навчалась в Мюнхені. Переїхала до Одеси (1907). Викладала малюнок у жіночих гімназіях і середніх школах міста (1910-1935). Відбулася персональна виставка художниці, на якій вона репрезентувала жіночі портрети та натюрморти (1918). Член товариства ім. К.Костанді (1926). Експонувала етюди та натюрморти на ХІХ (1908), ХХVII (1917), XXIX (1919) виставках ТПРХ.
|  | 13 /
Попов О.
«Російські кораблі на рейді у кримських берегів», 1910-і
Полотно, олія
70,5 х 98,5 см
Підпис знизу праворуч
15 000 – 20 000
Попов Олександр Миколайович (1885-1939) – російський живописець, пейзажист. Навчався в Петербурзькій АМ (1909-1916) у російського пейзажиста М.Дубовського. Експонент ТПХВ. На 46 виставці ТПХВ (Петроград, 1917 – Москва, 1918) експонувалося 4 його роботи: «Дорога на Алуштинський перевал», «Кримський садок», «На Волзі у сірий день», «Тераска». Твори художника зберігаються в музеях Росії, України та приватних збірках Європи. У стилістиці морських пейзажів Попова відчутний вплив творчості І.Айвазовського.
|  | 14 /
Шафран М.
«Дерево над річкою», 1930-і
Полотно, олія
76 х 77,5 см
Підпис знизу праворуч
8 000 – 12 000
Шафран Марк Лазаревич (1877-1940) – живописець. Першу художню освіту здобув у Київськіій рисувальній школі, де вчився з перервами (1889-1902). Закінчив Петербурзьку АМ вільним слухачем (1914). Брав участь у виставках (з 1918). Один із засновників (1918) Першої професійної трудової спілки художників в Петербурзі (ТШХ), яка об'єдналась зі Спілкою працівників мистецтв і видовищних підприємств (1919), результатом чого було створення Спілки працівників мистецтв (Сорабіс). Роботи М.Шафрана зберігаються у багатьох музеях України та Росії.
|  | 15 /
Ерб Е.
«Вуличні торговки», 1930-і
Картон, олія
24 х 35 см
Підпис знизу праворуч
12 000 – 15 000
Ерб Ерно (1878-1943) – український живописець. Навчався на відділенні малюнку, моделювання та декоративного живопису Цесарсько-королевської державної промислової школи (1893-1898) у вчителів Т.Рибковського та Е.Мирона-Питча. Співпрацював з театром водевіля у Львові (1910-1920). З 1920-х переважно займався станковим живописом. Навчаючись у Берлінській АМ відчув значний вплив відомого експресіоніста М.Лібермана. Входив до складу Асоціації незалежних українських митців (кін. 1930-х), членами якої були М.Глущенко, О.Кульчицька, Л.Гец та ін. Учасник першої виставки АНУХ. Жив і працював у м.Львів. Твори художника зберігаються у музеях Європи.
|  | 16 /
Стиліануді О.
«Квітень», 1910-і
Полотно, олія
63 х 73 см
Підпис знизу праворуч
20 000 – 25 000
Стиліануді Олександр Миколайович (1868-1948) – живописець-пейзажист, педагог. Народився у м.Одеса. Навчався в Одеському художньому училищі у К.Костанді, Г.Ладиженського та А.Попова (1885-1890) і в Петербурзькій АМ у П.Чистякова, А.Куїнджі, І.Рєпіна (1890-1895). Член ТПРХ і учасник виставок АМ і ТПРХ (1893). Член-засновник Товариства ім. К.Костанді (1922). Викладав в будівельному інституті (з 1936) та Академії образотворчого мистецтва (1940).
|  | 17 /
Башинджигян Г.
«Перший потяг», 1900-і
Полотно, олія
24 х 33 см
Підпис знизу праворуч
3 000 – 4 000
Башинджигян Геворк (Георгій) Захарович (1857-1925) – вірменський живописець-пейзажист. Художню освіту здобув спочатку в Тифлісі у Художній школі при Кавказькому художньому суспільстві (1873-1878), а потім в Академії мистецтв у Петербурзі, де навчався у М.Клодта (1879-1883). Закінчив Академію зі срібною медаллю (присуджена за картину «Березовий гай»), що дало йому право на отримання стипендії для подорожі по Європі. Подорожував до Вірменії (1883), Італії і Швейцарії (1884). Потім до кінця життя жив у Тбілісі, виїжджаючи звідти в різні області Закавказзя. Подорожував до Франції (1899-1901). Крім живопису Геворк захоплювався літературою.
| 
| 18 /
Світлицький Г.
«Зима», 1970-і
Картон, гуаш, акварель
19,5 х 28,5 см
Підпис на звороті, підтверджений правнуком художника – А.Гуляницьким
4 000 – 5 000
Світлицький Григорій Петрович (1872-1948) – український живописець. Навчався в КРШ М.Мурашка (1889-1893); Петербурзькій АМ (1893-1900) у І.Рєпіна, М.Кузнєцова, працював у майстерні А.Куїнджі. Брав участь у розписі Ісакіївського собору, за що отримав почесний дворянський титул від імператора Миколи ІІ. Експонував роботи на виставці ТПХВ (1918). Професор КХІ (з 1947). Став першим народним художником УРСР (1946). У Києві було відкрито будинок-музей художника (1958).
|  | 19 /
Колесников С.
«Зимова стежка», 1940-і
Папір, гуаш
27 х 35 см
Підпис знизу праворуч
4 000 – 6 000
Колесников Степан Федорович (1889-1955) – український живописець. Народився в с.Адріанопіль, Луганської обл. Навчався в ОХУ у К.Костанді, Г.Ладиженського (1897-1903), у Петербурзькій АМ у І.Рєпіна, В.Маковського, А.Кисельова (1903-1909). Отримав Велику золоту медаль на 10-й міжнародній виставці у Мюнхені (1909). Пенсіонер АМ закордоном (1910-1912). Жив та працював в Одесі (з 1915). Член ТПРХ та Товариства ім. А.Куїнджі. Виставлявся на виставках ТПРХ, персональні виставки у Петербурзі, Москві, Белграді, Парижі, Празі. Емігрував в королівство СХС (1920). Професор Белградської АМ. Твори художника зберігаються у багатьох музеях Європи та приватних збірках усього світу.
| 
| 20 /
Маковський В.
«Бродячий музикант», 1914
Папір, картон, мішана техніка
34,5 х 23,5 см
Підпис, дата і назва знизу ліворуч
7 000 – 10 000
Маковський Володимир Єгорович (1846-1920) – живописець, жанрист, портретист. Народився у м.Москва. Навчався в МУЖСА (1861-1866) у Є.Сорокіна і С.Зарянко. Отримав від Петербурзької АМ велику золоту медаль і звання класного художника 1-го ступеня (1869). Член ТПХВ (з 1872). Викладав в МУЖСА (1882-1894) і АМ (1894-1918). Академік (з 1879), член АМ (з 1893), професор-керівник майстерні АМ (з 1894), ректор Вищого художнього училища при АМ (з 1895).
|
Все цены указаны в у.е. 1 у.е. = 1 доллар США.
Оплата в гривнах по курсу НБУ на день оплаты. |
